Шираз вино — це глибокий, повнотілий червоний напій із насиченим смаком чорних ягід, чорного перцю та прянощів, який народжується з одного сорту винограду під двома іменами. У прохолодних регіонах він звучить елегантно й пікантно, у спекотних — потужно й фруктово, майже як джем із шоколадом.
Сорт, відомий у Франції як сира, а в Австралії та багатьох країнах Нового Світу як шираз, сьогодні займає одне з провідних місць серед червоних вин світу. Його обирають і новачки за яскравий, дружній характер, і досвідчені любителі — за здатність старіти десятиліттями та відображати терруар.
Від легенд про перське місто до молекули ротундону, від старих лоз Баросси до сучасних українських експериментів — цей напій розкриває історію, науку й практичні секрети вибору в одному келиху.
Легенда перського міста й французька реальність ДНК
Місто Шираз на півдні Ірану протягом століть славилося винами. Уже в IX столітті його називали винною столицею, а європейські купці в XVII–XIX століттях вивозили місцеві напої. Подорожники описували білі сухі й солодкі вина з терасних виноградників біля села Холлар, порівнюючи витримані зразки зі старим хересом. Після ісламської революції 1979 року виробництво в Ірані практично зникло.
Легенда довго пов’язувала сучасний сорт із цим містом: нібито хрестоносці привезли лозу до долини Рони. Генетичний аналіз 1998–1999 років остаточно спростував міф. Дослідники Каліфорнійського університету в Девісі довели, що сира — природний гібрид двох рідкісних французьких сортів: Дюреза (темний, з Ардеша) і Мондез бланш (білий, із Савойї). Ніякого зв’язку з перськими лозами немає.
У 1832 році шотландець Джеймс Басбі привіз живці з Франції до Австралії. Там сорт прижився під назвою шираз і став національним символом. Старі лози Баросси, деякі з яких посаджені ще в 1840-х, досі дають вино з неймовірною концентрацією.
Молекула перцю, що змінює смак
Особливість ширазу — яскравий перечний аромат. Його створює ротундон — сесквітерпен, виявлений австралійськими дослідниками у 2008 році. Ця речовина відчувається вже при 16 нанограмах на літр у червоному вині. Приблизно 20–25 % людей її взагалі не відчувають через специфічну аносмію.
Ротундон накопичується в шкірці ягід, особливо в прохолодних регіонах і при пізньому зборі. У спекотному кліматі його менше, натомість домінують джемові ноти ожини, сливи й шоколаду. Саме тому французька сира з північної Рони часто звучить перцем, фіалкою й димом, а австралійський шираз — спілими ягодами й ваніллю від американського дуба.
За моїм досвідом дегустацій протягом останніх років, саме рівень ротундону найкраще пояснює, чому дві пляшки з одного сорту можуть здаватися зовсім різними напоями.
Два обличчя одного сорту: Сира проти Шираз
Генетично це один виноград. Різниця — у кліматі, традиціях і виборі винороба, який свідомо ставить на етикетку одне чи інше ім’я.
| Характеристика | Сира (прохолодний стиль) | Шираз (теплий стиль) |
|---|---|---|
| Тіло | Середнє — повне, структуроване | Повне, оксамитове |
| Алкоголь | 12,5–14 % | 14–15,5 % |
| Аромати | Чорний перець, фіалка, олива, дим, шкіра | Ожина, слива, шоколад, лакриця, ваніль |
| Таніни | Міцні, дрібнозернисті | Стиг |
About the Author
